Правитель Римської імперії цезар Август наказав, щоб кожен його підданий пройшов перепис. Тому Йосип має піти з Марією у своє рідне місто Віфлеєм, що на південь від Єрусалима.

До Віфлеєма на перепис прибуває багато людей. Йосип і Марія змогли знайти місце для ночівлі лише в стайні, де тримають ослів та іншу худобу. Саме тут народжується Ісус. Марія сповиває його і кладе в ясла, куди закладають корм для худоби.

Мабуть, це Бог покерував так, щоб цезар Август видав указ про перепис. Чому можна так сказати? Бо завдяки цьому Ісус народився у Віфлеємі, рідному місті свого прабатька, царя Давида. У Писаннях вже давно було передречено, що саме в цьому місті народиться обіцяний Правитель (Михея 5:2).

Яка ж знаменна ніч! Яскраве світло осяює пастухів, які перебувають на полі за містом. Це слава Єгови! Ангел Єгови говорить пастухам: «Не бійтесь, я прийшов звістити вам добру новину, яка принесе велику радість усім людям. Бо сьогодні в Давидовому місті для вас народився спаситель — Христос Господь. Ось вам знак: ви знайдете сповите немовля, яке лежатиме в яслах». Раптом з’являється багато ангелів, які промовляють: «Слава Богу в небесах, а на землі — мир людям, які мають його схвалення» (Луки 2:10—14).

Після того як ангели зникають, пастухи говорять один одному: «Зараз же ходімо до Віфлеєма та подивімося, що там сталося за словом Єгови, яке ми почули» (Луки 2:15). Вони відразу рушають і знаходять новонародженого Ісуса саме там, де сказав ангел. Коли пастухи переказують слова ангела, всі, хто це чує, дуже дивуються. Марія береже ті слова у своєму серці і не раз розмірковує, що вони означають.

Сьогодні багато людей вірить, що Ісус народився 7 січня або 25 грудня. Але в цю пору в околицях Віфлеєма холодно і йдуть дощі. Іноді навіть падає сніг. Тому пастухи навряд чи могли ночувати на полі зі своїми отарами. Крім того, малоймовірно, що римський імператор вимагав би від народу, який і так був схильний до бунту, вирушити посеред зими в багатоденну подорож на перепис. Тож Ісус, очевидно, народився в жовтні.