Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

РОЗДІЛ 134

Гробниця порожня — Ісус живий!

Гробниця порожня — Ісус живий!

МАТВІЯ 28:3—15 МАРКА 16:5—8 ЛУКИ 24:4—12 ІВАНА 20:2—18

  • ВОСКРЕСІННЯ ІСУСА

  • БІЛЯ ІСУСОВОЇ ГРОБНИЦІ

  • ІСУС З’ЯВЛЯЄТЬСЯ ЖІНКАМ

Наскільки вражені жінки, побачивши, що гробниця Ісуса порожня! Марія Магдалина біжить до «Симона Петра та іншого учня, якого Ісус особливо любив», до апостола Івана (Івана 20:2). А жінкам, які залишаються коло гробниці, з’являється ангел. Всередині пам’ятної гробниці є ще один ангел «у довгому білому вбранні» (Марка 16:5).

Один з них говорить жінкам: «Не бійтеся, я знаю, що ви шукаєте Ісуса, який був страчений на стовпі. Його тут немає, бо він воскрес, як і говорив. Підійдіть подивіться на місце, де він лежав. Швидко йдіть і розкажіть його учням, що він воскрес з мертвих, бо він іде попереду вас в Галілею» (Матвія 28:5—7). Жінок проймає «страх і сильне хвилювання», і вони біжать розповісти про все учням (Марка 16:8).

На той час Марія вже розшукала Петра та Івана. Ледве переводячи подих, вона каже: «Хтось забрав Господа з гробниці, і ми не знаємо, де його поклали» (Івана 20:2). Обидва апостоли зриваються з місця і біжать. Іван біжить швидше і прибігає до гробниці першим. Він заглядає всередину і бачить пов’язки, але не заходить туди.

Коли прибігає Петро, то без вагань входить у гробницю. Він бачить полотно і хустку, якою була обмотана голова Ісуса. Іван також входить у гробницю і починає вірити розповіді Марії. Однак жоден з них не розуміє, що Ісус воскрес, хоча раніше він говорив їм про це (Матвія 16:21). Апостоли спантеличені і йдуть додому. А Марія, яка повернулася до гробниці, залишається там.

Тим часом інші жінки спішать розповісти учням, що Ісус воскрес. По дорозі їх зустрічає Ісус і каже: «Вітаю вас!» Вони падають йому до ніг і вклоняються. Тоді Ісус промовляє: «Не бійтеся! Підіть скажіть моїм братам, щоб вони йшли до Галілеї. Там вони побачать мене» (Матвія 28:9, 10).

Раніше, коли відбувся землетрус і з’явились ангели, воїни, які стояли біля гробниці, «затремтіли й заціпеніли». Оговтавшись, вони пішли у місто і «донесли старшим священикам про все, що сталося». Священики порадились з юдейськими старійшинами і вирішили підкупити воїнів, щоб приховати цю справу. Вони сказали воїнам: «Говоріть так: “Його учні прийшли вночі, коли ми спали, і викрали його”» (Матвія 28:4, 11, 13).

Римських воїнів можуть стратити за те, що вони заснули на варті, тому священики обіцяють: «Якщо про це [про брехню, що вони заснули] дізнається намісник, то ми йому все пояснимо, не турбуйтесь» (Матвія 28:14). Воїни беруть хабар і роблять, як їм наказали священики. Так ця неправдива історія поширюється серед юдеїв.

Марія Магдалина все ще горює біля гробниці. Нахилившись, вона заглядає всередину і бачить двох ангелів у білому! Вони сидять там, де лежало Ісусове тіло,— один в голові, а другий в ногах.

— Жінко, чому ти плачеш? — запитують вони.

— Хтось забрав мого Господа, і я не знаю, куди його поклали,— відповідає Марія.

Обернувшись, вона бачить чоловіка, який повторює запитання ангелів і додає: «Кого ти шукаєш?» Думаючи, що це садівник, вона каже: «Пане, якщо це ти виніс його, то скажи, куди його поклав, і я заберу» (Івана 20:13—15).

Насправді Марія розмовляє з воскреслим Ісусом, але в цей момент не впізнає його. Та коли він каже: «Маріє!» — вона відразу розуміє, що це Ісус, бо так він зазвичай звертався до неї.

Раббунı́! (що означає «учителю») — радісно вигукує вона. Боячись, що він ось-ось вознесеться на небо, вона хапається за нього.

— Не тримайся за мене,— каже Ісус,— бо я ще не пішов до Батька. Піди до моїх братів і скажи їм: «Я йду до Батька свого й Батька вашого, до Бога свого й Бога вашого» (Івана 20:16, 17).

Марія біжить туди, де зібралися апостоли та інші учні. «Я бачила Господа!» — вигукує вона і розказує про те, що сталося. Апостоли та учні вже чули подібне від інших жінок (Івана 20:18). Однак ці розповіді «зда[ють]ся їм безглуздям» (Луки 24:11).