Простити означає вибачити кривдника. У Біблії грецьке слово, що перекладається як «прощати», буквально означає «відпускати». Це так, наче людина не вимагає повернення боргу від боржника. Ісус використав це порівняння, коли вчив своїх послідовників молитися: «Прости нам гріхи наші, бо й ми прощаємо кожному, хто нам заборгував» (Луки 11:4). Ісус прирівняв прощення до скасування боргу також у прикладі про немилосердного раба (Матвія 18:23—35).

 Ми прощаємо інших, коли відпускаємо образу і не вимагаємо компенсації за біль чи втрату, яких зазнали. Біблія вчить, що до прощення нас має спонукувати безкорислива любов, адже вона «не веде лічби образам» (1 Коринфян 13:4, 5).

Чого прощення не означає

•   Прощати не означає дивитися крізь пальці на чиюсь провину. Біблія засуджує людей, які вважають, що злі вчинки нікому не шкодять або є цілком прийнятними (Ісаї 5:20).

•   Прощати не означає робити вигляд, ніби нічого не сталося. Бог простив царю Давиду серйозні гріхи, але не захистив царя від їхніх наслідків. Більш того, Бог подбав, щоб про Давидові гріхи було записано в Біблії і щоб вони донині служили нагадуванням (2 Самуїла 12:9—13).

•   Прощати не означає, що ви дозволяєте комусь егоїстично вас використовувати. Уявіть, що ви позичили гроші якійсь людині, але вона витратила їх і не може повернути вам борг. Їй дуже прикро, і вона сильно вибачається перед вами. Тоді ви вирішуєте простити їй, не тримати на неї образи і не згадувати їй цю провину. Можливо, ви навіть вирішуєте скасувати борг. Проте ви можете постановити більше не позичати цій людині грошей (Псалом 37:21; Прислів’я 14:15; 22:3; Галатів 6:7).

•   Прощати не означає вибачати, якщо для цього немає вагомих підстав. Бог не прощає людям, які грішать свідомо й умисно і які не хочуть визнавати своїх помилок, змінювати поведінку та вибачатись перед тими, кому завдали шкоди (Прислів’я 28:13; Дії 26:20; Євреїв 10:26). Такі нерозкаяні грішники стають ворогами Бога, тож він не вимагає, щоб ми прощали тих, кого він не простив (Псалом 139:21, 22).

   А що, коли хтось повівся з вами жорстоко і не хоче вибачитись або навіть визнати свою вину? Біблія радить: «Відкинь гнів і залиши лють» (Псалом 37:8). Хоча у вас може не бути підстав для прощення, не дозволяйте гніву поглинути вас. Покладіться на Бога, який обов’язково притягне кривдника до відповідальності (Євреїв 10:30, 31). А в майбутньому Бог подбає про те, щоб душевний біль чи почуття образи, які гнітять нас сьогодні, зникли назавжди (Ісаї 65:17; Об’явлення 21:4).

•   Прощати не означає вибачати тоді, коли насправді немає підстав ображатись. Іноді, замість того щоб вибачати когось, хто начебто нас образив, нам слід визнати, що насправді у нас немає вагомої підстави ображатись. У Біблії сказано: «Не поспішай ображатись, бо образа є ознакою безглуздого» (Екклезіаста 7:9, примітка).

Що допоможе прощати

1.   Пам’ятайте, що означає прощати. Прощення не означає дивитись крізь пальці на провину чи робити вигляд, ніби нічого не сталося. Простити означає просто «відпустити» образу.

2.   Усвідомте, який пожиток приносить прощення. Якщо ви позбудетесь гніву та образи, це позитивно вплине на ваше здоров’я, допоможе вам зберігати спокій і відчувати більше радості (Прислів’я 14:30; Матвія 5:9). А щонайважливіше, коли ви прощаєте інших, Бог прощатиме і вам (Матвія 6:14, 15).

3.   Будьте співчутливі. Ми всі недосконалі (Якова 3:2). Кожен з нас цінує, коли хтось пробачає наші помилки. Тому ми теж повинні вибачати провини інших (Матвія 7:12).

4.   Будьте розсудливі. Якщо підстава для образи є незначною, варто послухатись біблійної поради: «Продовжуйте терпіти... одне одного» (Колоссян 3:13).

5.   Дійте швидко. Не дозволяйте гніву розпалитися і постарайтесь якомога швидше позбутися образи (Ефесян 4:26, 27).