Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

РОЗДІЛ 28

«Навіть у найвіддаленіших куточках землі»

«Навіть у найвіддаленіших куточках землі»

Свідки Єгови продовжують працю, яку почали послідовники Ісуса Христа в I столітті нашої ери

1. Що спільного між першими християнами і Свідками Єгови?

 ПЕРШІ християни ревно проповідували та всім серцем приймали допомогу й керівництво святого духу. Жодні переслідування не змусили їх замовкнути. Бог рясно їх благословляв. Те саме можна сказати і про Свідків Єгови, які проповідують у наші дні.

2, 3. Чим особлива книга Дії?

2 Сподіваємось, тебе дуже підбадьорила насичена подіями розповідь з книги Дії апостолів. Вона, безумовно, зміцнила твою віру. Цю книгу по праву можна назвати унікальною, адже лише в ній міститься натхнена історія раннього християнства.

3 У книзі Дії згадуються імена 95 осіб з 32 країн і регіонів, 54 міст і 9 островів. Це захоплива розповідь про різних людей: хтось був простою людиною, хтось — зарозумілим поборником фальшивої релігії, марнославним політиком чи жорстоким переслідувачем. Але головним чином ця книга розповідає про твоїх братів і сестер I століття, які ревно проповідували добру новину, незважаючи на труднощі.

4. Що у нас спільного з апостолом Павлом, Тавітою та іншими вірними свідками давнини?

4 Майже 2000 років відділяють нас від часу, коли жили ревні апостоли Петро й Павло, улюблений лікар Лука, щедрий Варнава, сміливий Степан, добра Тавіта, гостинна Лідія та чимало інших вірних свідків. І все ж у нас із ними багато чого спільного. Чому? Тому що ми виконуємо таке саме завдання, як і вони (Матв. 28:19, 20). Яка це для нас честь!

«Навіть у найвіддаленіших куточках землі» (Дії 1:8)

5. Де спочатку проповідували перші послідовники Ісуса?

5 Поміркуй ще раз над завданням, яке Ісус дав своїм послідовникам. «Коли на вас зійде святий дух,— сказав він,— ви отримаєте силу і будете моїми свідками в Єрусалимі, в усій Юдеї, Самарії і навіть у найвіддаленіших куточках землі» (Дії 1:8). Спочатку святий дух допоміг учням свідчити «в Єрусалимі» (Дії 1:1—8:3). Потім під керівництвом духу вони свідчили «в усій Юдеї [і] Самарії» (Дії 8:4—13:3). Зрештою вони почали проповідувати добру новину «навіть у найвіддаленіших куточках землі» (Дії 13:4—28:31).

6, 7. Чим ми можемо користуватись у служінні, на відміну від наших братів і сестер I століття?

6 У твоїх братів і сестер I століття не було повної Біблії, якою вони могли б користуватись у проповідуванні. Євангеліє від Матвія з’явилось аж у 41 році н. е. Книга Дії була завершена приблизно 61 року н. е., а деякі свої листи Павло написав незадовго перед тим. Перші християни не мали ані своїх примірників Святого Письма, ані публікацій, які можна було б залишати людям. Звичайно, колись християни з юдеїв ходили до синагог і слухали, як читалися Єврейські Писання (2 Кор. 3:14—16). Однак вони мали старанно їх вивчати, адже їм, очевидно, доводилось цитувати Писання з пам’яті.

7 Сьогодні більшість з нас має свій примірник Біблії та чимало біблійних публікацій. Ми проповідуємо добру новину багатьма мовами в понад 240 країнах і територіях.

Допомога й керівництво святого духу

8, 9. а) Що робили Ісусові учні за допомогою святого духу? б) Що робить за допомогою святого духу «вірний раб»?

8 Ісус, даючи своїм учням завдання проповідувати, сказав: «Коли на вас зійде святий дух, ви отримаєте силу». Під керівництвом Божого духу, тобто його діючої сили, послідовники Ісуса могли звіщати добру новину навіть у найвіддаленіших куточках землі. Силою святого духу Петро й Павло зціляли людей, виганяли демонів і навіть воскрешали померлих. Однак сила святого духу була дана з набагато важливішою метою. Вона допомагала апостолам та іншим учням передавати точне знання, завдяки якому люди могли отримати вічне життя (Ів. 17:3).

9 У день П’ятидесятниці 33 року н. е. Ісусові учні «заговорили різними мовами — так, як їм давав говорити дух». Відтоді вони свідчили «про величні Божі діла» (Дії 2:1—4, 11). Ми не маємо дару говорити різними мовами. Але за допомогою Божого духу «вірний раб» випускає біблійну літературу багатьма мовами. Наприклад, щомісяця друкуються мільйони примірників журналів «Вартова башта» і «Пробудись!». А на нашому сайті jw.org розміщені біблійні публікації та відео понад 1000 мов. Це дає нам можливість звіщати «про величні Божі діла» людям усіх націй та мов (Об’яв. 7:9).

10. Яких успіхів було досягнуто в перекладі Біблії з 1989 року?

10 З 1989 року «вірний раб» приділяє особливу увагу тому, щоб багатьма мовами був доступний «Переклад нового світу». Цю Біблію вже перекладено понад 200 мовами, надруковано десятки мільйонів її примірників, і вони друкуються далі. Такі досягнення можливі лише завдяки Богу і його духу.

11. Чого досягнуто Свідками Єгови у справі перекладу біблійних публікацій?

11 Працею перекладу зайняті тисячі добровольців у понад 150 країнах і територіях. І це не дивно, адже жодну іншу організацію на землі не веде святий дух, жодна інша організація не «дає ґрунтовного свідчення» про Бога Єгову, його Месіанського Царя та небесне Царство, що вже править (Дії 28:23).

12. Завдяки чому Павло та інші християни виконували працю свідчення?

12 Коли Павло давав свідчення юдеям і язичникам у пісідійській Антіохії, «всі, хто був схильний прийняти правду, яка веде до вічного життя, стали віруючими» (Дії 13:48). Наприкінці книги Дії Лука пише, що Павло «проповідував... про Боже Царство... з усією сміливістю і без перешкод» (Дії 28:31). А де тоді проповідував апостол? У Римі — столиці світової держави! Перші Ісусові послідовники давали могутнє свідчення завдяки допомозі й керівництву святого духу.

Непохитні попри переслідування

13. Чому нам слід молитися під час переслідувань?

13 Під час переслідувань перші християни просили в Єгови сміливості. Завдяки цьому вони сповнювалися святого духу і безстрашно говорили Боже слово (Дії 4:18—31). Ми теж просимо в молитвах мудрості і сили, щоб проповідувати, незважаючи на переслідування (Як. 1:2—8). Бог благословляє нас, допомагає нам своїм духом, і тому ми продовжуємо звіщати про Царство. Нас не можуть зупинити навіть жорстокі гоніння. Коли нас переслідують, нам обов’язково треба просити в молитві святого духу, мудрості та мужності для того, щоб звіщати добру новину (Луки 11:13).

14, 15. а) До чого призвело «гоніння, що почалося після вбивства Степана»? б) Як правда поширювалась у Сибіру?

14 Степан сміливо проповідував аж до своєї смерті від рук жорстоких ворогів (Дії 6:5; 7:54—60). Через «сильне переслідування» всі учні, крім апостолів, розпорошились по Юдеї і Самарії. Але це не зупинило працю свідчення. Пилип пішов до Самарії та «проповідував там про Христа». Його служіння принесло чудові результати (Дії 8:1—8, 14, 15, 25). Крім того, «учні, які розпорошилися через гоніння, що почалося після вбивства Степана, дійшли аж до Фінікії, Кіпру та Антіохії, але ділилися звісткою лише з юдеями. Проте серед них були люди з Кіпру та Кірени, які прийшли до Антіохії і почали звіщати добру новину про Господа Ісуса грекомовним людям» (Дії 11:19, 20). Так поширювалась звістка про Царство.

15 Щось подібне відбулось у Радянському Союзі. Наприклад, у 1950-х роках тисячі Свідків Єгови вислали в Сибір. Їх поселили в різних місцях, і завдяки цьому добру новину почуло дуже багато людей у тому краї. Навряд чи стільки Свідків змогли б знайти кошти, щоб поїхати звіщати добру новину за 10 000 кілометрів від свого дому. Однак їх вивезли за наказом уряду. Ось що сказав один брат: «Вийшло, що сама влада постаралась, аби тисячі щирих людей у Сибіру пізнали правду».

Рясні благословення від Єгови

16, 17. Як розповідь з книги Дії показує, що Єгова благословляв працю свідчення?

16 Безсумнівно, Єгова благословляв перших християн. Як говориться в Біблії, Павло та інші християни садили і поливали, «але зрощував Бог» (1 Кор. 3:5, 6). Відомості з книги Дії свідчать про те, що Єгова благословляв працю свідчення. Наприклад, «слово Боже й далі ширилося, а кількість учнів в Єрусалимі постійно зростала» (Дії 6:7). У той час як праця свідчення набувала розмаху, «для збору по цілій Юдеї, Галілеї та Самарії настав час спокою, і збір зміцнявся. Оскільки цілий збір ходив у страху Єгови, отримуючи потіху через святий дух, то кількість віруючих постійно зростала» (Дії 9:31).

17 У сирійській Антіохії християни сміливо проповідували і юдеям, і грекомовним людям. У книзі Дії сказано: «З ними була рука Єгови, тому багато хто повірив та навернувся до Господа» (Дії 11:21). Праця проповідування в цьому місті мала успіх, адже, як говориться в Біблії, «слово Єгови росло і ширилось» (Дії 12:24). Завдяки тому що Павло та інші християни активно проповідували серед язичників, «слово Єгови з великою силою поширювалось далі» (Дії 19:20).

18, 19. а) Чому можна сказати, що «рука Єгови» підтримує нас? б) Наведи приклад, який показує, що Єгова підтримує свій народ.

18 «Рука Єгови» підтримує і нас. Саме тому так багато людей пізнають правду й охрещуються на знак свого присвячення Богу. Більш того, тільки завдяки допомозі Єгови і його благословенню ми, як і Павло та інші християни I століття, здатні зносити сильну протидію, а іноді навіть жорстокі переслідування, і успішно виконувати своє служіння (Дії 14:19—21). Єгова завжди готовий допомогти нам. Його «вічні руки» підтримують нас у всіх наших випробуваннях (Повт. 33:27). Заради свого величного імені Єгова ніколи не полишить свій народ (1 Сам. 12:22; Пс. 94:14).

19 Під час Другої світової війни нацисти посадили брата Гаральда Абта у концтабір Заксенгаузен за те, що він проповідував. У травні 1942 року гестапівці арештували його дружину Ельзу і забрали їхню маленьку донечку. Ельза була ув’язнена в кількох таборах. «За роки, проведені в німецьких концтаборах, я зрозуміла щось дуже важливе,— писала сестра Абт.— Дух Єгови може надзвичайно зміцняти навіть у найважчих випробуваннях. Перед арештом я прочитала листа однієї сестри, в якому було написано, що дух Єгови навіть під час жорстоких випробувань може відновити внутрішній спокій. Я думала, що вона трохи перебільшує. Але коли сама зазнала випробувань, то переконалась, що сестра говорила правду. Так воно дійсно стається. Це важко собі уявити, поки не відчуєш цього на собі. Саме це відбулося зі мною».

Продовжуй давати ґрунтовне свідчення!

20. Що робив Павло, коли його тримали під домашнім арештом, і як це може підбадьорити наших братів і сестер?

20 Книга Дії закінчується на тому, що Павло ревно «проповідував... про Боже Царство» (Дії 28:31). Павло був під домашнім арештом і тому не міг проповідувати в Римі від дому до дому. Але він давав свідчення усім, хто до нього приходив. Нині деякі брати і сестри через хворобу чи похилий вік не виходять з дому, інші живуть у будинках для людей похилого віку чи інвалідів. Однак любов до Бога та бажання проповідувати в цих братів і сестер не згасають. Ми молимось за них і просимо, щоб наш небесний Батько привів до них людей, які прагнуть пізнати його і його чудові наміри.

21. Чому можна сказати, що наша праця невідкладна?

21 Більшість з нас може брати активну участь у проповідуванні від дому до дому та інших видах служіння. Тож нехай кожен робить усе можливе, щоб бути проповідником Царства і вносити свою частку в проголошення доброї новини «навіть у найвіддаленіших куточках землі». «Ознака» присутності Христа сьогодні очевидна, як ніколи раніше, тому ми розуміємо, що наша праця є невідкладною (Матв. 24:3—14). Не можна гаяти часу! Ми маємо бути «завжди зайнятими в Господній праці» (1 Кор. 15:58).

22. Що нам слід робити напередодні дня Єгови?

22 Напередодні «великого і грізного дня Єгови» нам слід завжди сміливо проповідувати (Йоіла 2:31). Ми знайдемо ще багато людей, які, подібно до верійців, приймуть слово «з величезним за́палом» (Дії 17:10, 11). Тож проповідуймо, доки, так би мовити, не почуємо слова: «Молодець, добрий і вірний рабе!» (Матв. 25:23). Якщо ми будемо ревно брати участь у навчанні людей і збережемо вірність Єгові, то всю вічність радітимемо тим, що мали честь ґрунтовно свідчити про Боже Царство.