ЩО РОБИТИ, коли у вашій сім’ї постійно виникають сварки? Можливо, ви стали сперечатися частіше, а суперечки стали більш запеклими. Подекуди ви навіть не пригадуєте, з чого вони починалися. Проте ви любите одне одного і не хочете завдавати болю своєму подружжю.

Розбіжності у поглядах не означають, що ваш шлюб розпадається. Те, яка атмосфера пануватиме у вашому домі,— ворожа чи мирна,— залежить не від того, існують між вами розбіжності чи ні, а від того, як ви їх залагоджуєте. Розгляньте деякі кроки, котрі допоможуть вам покінчити з чварами.

Для сварки потрібні щонайменше дві людини. Тому, коли хтось один припинить говорити і почне слухати, суперечка, ймовірно, поступово вщухне. Отже протистійте спокусі нападати у відповідь, коли вас провокують. Контролюючи себе, ви збережете самоповагу і гідність. Пам’ятайте, що мир у сім’ї важливіший, ніж перемога у суперечці.

«Коли немає дров, вогонь гасне, і, коли немає наклепника, суперечка вщухає» (Прислів’я 26:20).

Якщо ви будете слухати людину уважно, без упередження та зі співчуттям і не будете її перебивати, то це допоможе стишити її гнів та відновити мир. Не приписуйте рідній людині поганих спонук і зважайте на її почуття. Не вважайте злим наміром те, що може бути лише виявом недосконалості. Часто людина говорить щось образливе необдумано або через зранені почуття, а не тому, що вона прагне помститися чи завдати болю.

«Одягніться в ніжне співчуття, доброту, смиренність, лагідність і терпеливість» (Колоссян 3:12).

Якщо вас переповнюють емоції, то ліпше вибачитися і ненадовго вийти, щоб заспокоїтись. Можна піти в іншу кімнату або на вулицю і побути там, поки не відчуєте, що знову можете панувати над собою. Така поведінка не означає, що ви не хочете вирішити проблему або прагнете грати в мовчанку. Натомість така перерва дасть вам нагоду помолитись до Бога і попросити його про терпеливість, проникливість і розуміння.

«Перш ніж вибухне сварка, піди собі геть» (Прислів’я 17:14).

Ви не досягнете миру, якщо будете думати лише про те, як завдати болючого удару у відповідь. Старайтесь підібрати такі слова, які могли б загоїти зранені почуття рідної людини. Замість того щоб вказувати їй, як вона має почуватись, смиренно попросіть її розповісти про свої почуття. Потім подякуйте їй за те, що вона допомогла вам краще зрозуміти проблему.

«Дехто словом бездумним коле, як мечем, а язик мудрих — мов ліки» (Прислів’я 12:18).

Нетерплячість одного може легко розпалити гнів іншого. Щосили стримуйте себе від саркастичних або образливих зауважень і не підвищуйте голосу, навіть якщо ви сильно ображені. Уникайте дошкульних звинувачень на зразок «Тобі до мене байдуже» або «Ти ніколи мене не слухаєш». Натомість спокійно скажіть своєму подружжю, як його поведінка впливає на вас («Мені боляче, коли ти...»). Абсолютно неприйнятними є штовхання, стусани, ляпаси чи будь-які інші форми насилля. Те саме стосується обзивання, принизливих зауважень і погроз.

«Відкиньте всіляку озлобленість, гнів, лютість, крик та образливу мову, а також усе, що завдає шкоди» (Ефесян 4:31).

Не дозволяйте негативним почуттям відвертати вашу увагу від головної мети — відновити мир. Зрозумійте: якщо ви з кимось воюєте, то обидвоє програ́єте. А коли сприяєте миру, то обоє здобудете перемогу. Визнайте, що ви теж винні у сварці. Навіть якщо ви переконані, що не зробили нічого поганого, ви можете вибачитись за те, що роздратувалися, бурхливо зреагували або ненавмисно підклали дров у вогонь. Мирні стосунки важливіші, ніж власні амбіції та перемога в суперечці. А коли ваше подружжя просить у вас вибачення, охоче прощайте.

«Піди впокорись і наполегливо благай [свого ближнього]» (Прислів’я 6:3).

Що ви можете робити, аби сприяти миру в сім’ї після того, як суперечку було залагоджено? Про це йдеться у наступній статті.