Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

З ІСТОРІЇ

Арістотель

Арістотель

ЦЕЙ чоловік, який жив понад 2300 років тому, залишив глибокий слід в історії науки і філософії. З плином часу інтерес до його праць не згасав, їх постійно перекладали і ретельно вивчали. За словами історика Джеймса Мак-Лаклана, «світоглядні погляди Арістотеля панували в Європі майже 2000 років». Деякі з них залишили свій відбиток у доктринах католицизму, протестантизму, а також ісламу.

Людина широкого кругозору

Арістотель писав про мистецтво, астрономію, біологію, етику, мову, закон, логіку, магнетизм, метафізику, рух тіл, задоволення, поезію, політику, психологію, риторику і про душу, яку вважав смертною. Все ж своєю славою Арістотель найбільше завдячує працям з біології і логіки.

Давньогрецькі вчені пояснювали навколишній світ на основі власних спостережень, припущень і логіки. Вони вважали, що ретельні роздуми над очевидними, на їхню думку, істинами приведуть їх до правильних висновків.

Завдяки такому підходу тогочасним вченим вдалося зробити ряд розумних висновків, зокрема про те, що у Всесвіті панує вражаючий порядок. Однак основною проблемою було те, що вчені спиралися лише на власне бачення, і саме це звело багатьох мислителів, у тому числі Арістотеля, з правильного шляху. Для прикладу, вони твердили, що планети і зорі рухаються навколо Землі. На той час це було самоочевидною істиною. «Здавалося, і здоровий глузд, і досвід підтверджували уявлення греків, що Земля є центром Всесвіту»,— каже історик Чарлз Фрімен у своїй книжці про вплив грецької філософії («The Closing of the Western Mind»).

Такий помилковий погляд не ніс би у собі великої загрози, якби залишався суто науковим. Але склалося інакше.

У лоні католицизму

У середньовічній християнській Європі деякі вчення Арістотеля стали загальноприйнятими істинами, які не піддавались сумніву. Богослови римо-католицької церкви, серед яких найбільше відзначився Фома Аквінський (бл. 1224—1274), вводили ідеї Арістотеля у свої вчення. Як наслідок, уявлення Арістотеля про те, що Земля є центром Всесвіту, переросло у католицьку догму. Цей погляд перейняли також протестантські лідери Кальвін і Лютер, твердячи, що він біблійний. (Дивіться супровідну інформацію  «Вони вичитали в Біблії те, чого там немає».)

Деякі вчення Арістотеля стали загальноприйнятими істинами

«У деяких аспектах [вчення Арістотеля] і католицизму, по суті, стало неможливо розрізнити»,— пише Чарлз Фрімен. Тому й кажуть, ніби Фома Аквінський «охрестив» Арістотеля. Але насправді це «Аквінський став наверненим на арістотелізм»,— додає Фріман. Те саме до певної міри стосується також церкви. Ось чому італійський астроном і математик Галілео Галілей, який наважився доводити на основі власних спостережень, що Земля обертається навколо Сонця, постав перед інквізицією та був змушений зректися своїх поглядів *. Як не парадоксально, сам Арістотель визнавав, що наукові знання здобуваються поступово і їх доцільно переглядати. Прикро, але цього погляду церква чомусь не перейняла.

^ абз. 11 Більше інформації ви знайдете в статті «Конфлікт Церкви з Галілеєм» у журналі «Пробудись!» за 22 квітня 2003 року.