Книга Йова 26:1—14

26  І відповів Йов:  «О, як же ти допоміг безсилому! Як підтримав ослаблені руки!+   Скільки порад ти дав немудрому+і як охоче* ти ділишся мудрістю*!   Кому ти це говориші хто надихнув тебе говорити таке*?   Тремтять померлі,вони навіть нижче, ніж води та їхні мешканці.   Могила* перед Богом* нага,+і місце загибелі* нічим не прикрите.   Він північне небо* простяг над порожнечею,+і ні на чому він землю повісив.   Він загортає воду в хмари,+і вони не прориваються під її вагою.   Закриває він свій престол,простягаючи над ним хмару.+ 10  Він встановив обрій* на поверхні вод+ —він проклав межу між світлом і темрявою. 11  Тремтять стовпи неба,вони приголомшені його докором. 12  Він збурює море своєю силою+і завдяки розумінню своєму трощить морське чудовисько*.+ 13  Своїм подихом* він небо очищає,рука його проколює невловимого* змія. 14  Ось це лише частина діл його,+про нього ми чуємо тільки слабкий шепіт! А хто зможе зрозуміти його могутній грім?»+

Примітки

Або «щедро».
Або «практичною мудрістю; здоровим глуздом».
Букв. «і чий подих (дух) виходить із тебе».
Або «шео́л», тобто спільна могила людства. Див. глосарій.
Букв. «ним».
Або «і аваддо́н».
Букв. «північ».
Букв. «коло».
Букв. «Раха́ва».
Або «вітром».
Або «звивистого».

Коментарі

Медіафайли