Чи ви знаєте?

Які злочини вчинив Варавва?

▪ Усі чотири Євангелія згадують Варавву, чоловіка, якого римський намісник Понтій Пилат звільнив замість Ісуса. Варавву названо «горезвісним в’язнем» і «грабіжником» (Матвія 27:16; Івана 18:40). Римляни тримали його під вартою в Єрусалимі «разом із заколотниками, які під час бунту вчинили вбивство» (Марка 15:7).

Світські джерела не повідомляють, які злочини вчинив Варавва. Однак той факт, що його тримали разом із заколотниками, наводить деяких вчених на думку, що Варавва належав до однієї з груп, які в першому столітті займались підривною діяльністю в Ізраїлі. За словами історика Йосифа Флавія, у той час банди розбійників активно боролись за соціальну справедливість. Вони твердили, що заступаються за пригноблених селян-євреїв. Бунт проти несправедливої влади римлян і юдейської верхівки набув широкого розмаху в середині першого століття нашої ери. Пізніше банди розбійників становили значну частину єврейського війська, яке у 66 році н. е. гнало римлян з Юдеї.

«Варавва міг бути одним з бандитів, які здобули прихильність простих людей, адже ці бандити грабували заможну верхівку Ізраїлю і завдавали клопоту римській владі»,— говориться у словнику «Анкор Байбл».

За які злочини у часи римлян людей карали такою ж смертю, якої зазнав Ісус?

▪ Римляни прикріпляли до знаряддя тортур і залишали помирати розбійників, заколотників та інших бунтарів. Це була найстрашніша смертна кара.

«То була принизлива публічна страта, яка завдавала людині жахливих мук,— сказано у книжці «Палестина за днів Ісуса» (англ.).— Вона мала вселяти страх у серця тих, хто задумував повстати проти державного ладу». Один римський письменник розповідає, що для страти злочинців обирали «багатолюдні дороги, аби налякати якомога більше людей».

Йосиф Флавій розповідає про одного полоненого, якого воїни Тита схопили під час облоги Єрусалима у 70 році н. е. і саме таким способом стратили перед міськими мурами. Цим вони хотіли налякати мешканців міста і примусити їх здатися. Коли місто здобули, чимало його мешканців спіткала така ж смерть.

Найбільша в історії масова страта на таких знаряддях тортур відбулася після повстання Спартака (73—71 рр. до н. е.). Тоді 6000 рабів і гладіаторів було страчено вздовж дороги, що вела з Капуї до Рима.

[Ілюстрація на сторінці 10]

«Відпусти нам Варавву» Чарлз Мюллер, 1878 рік