У 1621 році серед руїн давнього перського міста Персеполя італійський дослідник знайшов напис невідомим письмом. Протягом XIX століття під час розкопок в Іраку археологи знайшли чимало подібних написів на глиняних табличках і стінах палаців. Завдяки цим текстам ми дізналися про мови, якими розмовляли мешканці Месопотамії, зокрема правителі Саргон II, Хаммурапі та Навуходоносор II. Саме ж письмо, що складалося з клиноподібних штрихів, отримало назву «клинопис».

Клинописні тексти крили в собі ключ до розуміння великих цивілізацій стародавньої Месопотамії. Тож науковці, які працювали над розшифруванням цих документів, почали думати про створення великого словника аккадської мови, спорідненої з ассирійською та вавилонською мовами.

За грандіозний проект взявся Східний інститут при Чиказькому університеті (США). Словник почали укладати 1921 року і закінчили через 90 років, у 2011-му. Вчені створили монументальну працю — 26-томний «Ассирійський словник», в якому понад  9700 сторінок. Він містить інформацію про мови й діалекти, якими розмовляли в Ірані, Іраці, Сирії й Туреччині з середини III тисячоліття до н. е. аж до 100 року н. е.

Чому цей словник такий великий? Чому його так довго укладали? І кому він буде цікавий?

«Цей словник не просто перелік слів,— пояснює Гіл Стайн, директор вищезгаданого Східного інституту.— У ньому детально обговорюється, звідки походило і як використовувалося кожне слово. По суті, це унікальна енциклопедія, з якої можна дізнатися про історію, суспільство, літературу, право і релігію Месопотамії. Це незамінне знаряддя для будь-якого дослідника, котрий вивчає писемні пам’ятки месопотамської цивілізації».

Укладачі словника ще на початку роботи усвідомили, що «для того, аби правильно зрозуміти значення певного слова, треба проаналізувати всі випадки його вживання. При цьому треба взяти до уваги не тільки саме́ це слово, а й весь уривок, котрий містить це слово і допомагає з’ясувати його значення в даному контексті». Отже, у словнику зібрано уривки з різних клинописних документів та їх перекладів, у яких вживається кожне конкретне слово і аналіз яких допоміг зрозуміти його значення.

За останні два століття археологи віднайшли буквально мільйони клинописних текстів на різноманітну тематику. У давнину ассиро-вавилонська мова, відома також як аккадська, була мовою міжнародного спілкування. Нею велися дипломатичні переговори по цілому Близькому Сході. Крім того, мешканці цього регіону писали літературні твори, займалися торгівлею, вивчали математику, астрономію та магію, а також видавали закони, розвивали різні ремесла і виконували релігійні обряди. Тож їхні праці на ці та інші теми містили силу-силенну інформації.

Коли читаєш ці тексти, перед очима постає не якась чужа цивілізація. «Це дуже знайомий світ, де люди виявляють страх і гнів, люблять і прагнуть любові»,— каже Метью Столпер, професор ассиріології в Чиказькому університеті, який періодично працював над укладанням словника протягом 30 років. Він продовжує: «У нас є написи царів, котрі описують свою велич, і написи інших людей, котрі свідчать, що царі були не такими вже й величними». А в текстах з Нузі (сучасний Ірак) йдеться про судові спори, що відбувалися 3500 років тому. Вони стосувалися різної власності, як-от спадку вдови, зрошуваного поля і позиченого віслюка.

Свій внесок в укладання словника зробили ассиріологи з усього світу. Персонал Східного інституту витратив десятки років на створення картотеки з близько двох мільйонів карток, що містили приклади вживання слів. Перший том вийшов друком 1956 року. Відтоді поступово з’явилось ще 25 томів. Усе зібрання коштує приблизно 2000 доларів США, але в Інтернеті можна безплатно вивчати електронну версію.

Для того щоб укласти весь «Ассирійський словник», знадобилося 90 років. Все ж ті, хто працював над цим велетенським проектом, визнають, що словник не охоплює всього. Ось що говориться в одній статті: «Значення деяких слів досі невідоме, і постійно робляться нові відкриття... роботу не завершено».