Мене виховували атеїстом

ПРОФЕСОР Франтішек Віскочіл з Празького університету відомий по цілому світі завдяки своїм дослідженням у галузі нейрофізіології. Сьогодні цей колишній атеїст твердо переконаний в існуванні Бога. Ось як професор Віскочіл пояснив кореспонденту «Пробудись!», чому він змінив свої погляди.

Як ви ставились до релігії, перш ніж почали займатися наукою?

Мій тато часто висміював духівництво і виховував мене атеїстом. Ще зі школи я вірив, що теорія еволюції логічно пояснює розмаїття живого світу. У 1963 році я закінчив університет, отримавши диплом з біології та хімії.

Розкажіть про вашу наукову працю.

Захистивши докторську дисертацію, я став вивчати хімічні та електричні властивості синапсів, а також нейрони й мембранні насоси та проблеми трансплантації і медикаментозної десенсибілізації. Результати моїх досліджень не раз друкувалися в різних виданнях, а деякі мої статті почали використовувати як наукові джерела. Згодом колеги обрали мене членом Наукового товариства Чехословаччини, яке об’єднувало видатних вчених. Після Оксамитової революції, яка відбулася в листопаді — грудні 1989 року, я став професором Празького університету і міг їздити на Захід. Це дало мені можливість спілкуватися зі своїми закордонними колегами, серед яких були Нобелівські лауреати.

Чи ви колись думали про існування Бога?

Можна сказати, так. Іноді я запитував себе, чому багато високоосвічених людей, у тому числі дехто з професорів, вірили в Бога, хоча через комуністичний режим не говорили про це відкрито. Однак для мене Бог був лише людським вимислом. Крім того, від Бога мене відштовхували жахливі злочини, які чинилися в ім’я релігії.

Чому ви перестали вірити в еволюцію?

Я почав сумніватися в теорії еволюції, коли вивчав синапси. Мене сильно вразила надзвичайна складність цих на перший погляд простих зв’язків між нервовими клітинами. «Як могли синапси і генетичні програми, які керують ними, виникнути  в результаті сліпого випадку?» — думав я. Це суперечило здоровому глузду.

На початку 1970-х я відвідав лекцію відомого російського науковця. Цей професор стверджував, що живі організми не могли з’явитися внаслідок випадкових мутацій і природнього добору. Коли хтось з аудиторії запитав, де ж тоді шукати відповіді, професор витягнув з кишені маленьку російську Біблію і сказав: «Читайте Біблію, особливо оповідь про творення, записану в книзі Буття».

Пізніше у вестибюлі я запитав професора, чи він справді довіряє Біблії. Професор відповів: «Проста бактерія, що ділиться майже кожних 20 хвилин, складається з багатьох сотень різних білків, кожен з яких містить амінокислоти 20 видів, об’єднаних у довжелезні ланцюги. Для того щоб завдяки сприятливим мутаціям виникла принаймні одна бактерія, потрібно значно більше ніж три-чотири мільярди років. А власне стільки, на думку вчених, існує життя на землі». Російський професор вважав, що оповідь з книги Буття звучить достовірніше за теорію еволюції.

Як слова цього науковця вплинули на вас?

Розмова з професором підсилила мої сумніви, і я вирішив порозмовляти на цю тему з кількома колегами і друзями, які вірили в Бога. Але їхні погляди здались мені непереконливими. Тоді я зустрівся з одним фармакологом, Свідком Єгови. Протягом трьох років він обговорював зі мною і моєю дружиною Емою різні біблійні питання. Особливо нас вразили два факти. Перший: те, що традиційне християнство не має майже нічого спільного з Біблією. Другий: хоча Біблія не є науковою книгою, вона узгоджується з науковими фактами.

Чи нові погляди не перешкодили вашим науковим дослідженням?

Аніскільки, адже кожен науковець, незважаючи на свої вірування, повинен бути об’єктивним. Але віра змінила мене. Я перестав пишатися своїми досягненнями, бути самовпевненим і виявляти дух суперництва. Натомість я постійно дякую Богу за всі здібності, якими він мене обдарував. Спостерігаючи за дивовижним творивом, я більше не вважаю, що воно виникло завдяки сліпому випадку. Радше, як і чимало інших науковців, я запитую себе: «Як Бог створив все це?»

[Вставка на сторінці 9]

Як і чимало інших науковців, я запитую себе: «Як Бог створив все це?»