РОЗПОВІДЬ ДЕМІ

Спершу в тата просто почала боліти голова. Та коли біль став нестерпним, мама викликала швидку. Наче зараз бачу, як працівники швидкої забирають тата до лікарні. В ту хвилину я навіть не могла подумати, що бачуся з ним востаннє. Через три дні тато помер від аневризми. Тоді мені було лише шість.

Роками я винила себе у смерті тата. Перед очима знову і знову спливала гнітюча картина, як його забирає швидка. Я думала: «Чому я просто стояла? Чому нічого не робила?» Коли бачила людей похилого віку, які мають проблеми зі здоров’ям, то запитувала себе: «Чому вони живі, а мій тато помер?» З часом мама допомогла мені висловлювати свої почуття. Крім того, справжньою підтримкою для нас стали Свідки Єгови зі збору, до якого ми належимо.

Дехто думає, що люди горюють лише певний період після втрати, а потім все стає на свої місця. Але зі мною було інакше — справжню тугу за татом я відчула, коли стала підлітком.

Якщо в тебе теж помер хтось із батьків, поділися з кимось своїми переживаннями. І чим раніше ти виллєш своє серце, тим краще.

Мені дуже хочеться, щоб тато був поруч, особливо, коли в моєму житті відбувається щось важливе. Я з нетерпінням чекаю часу, коли сповняться слова з Об’явлення 21:4, де сказано, що невдовзі Бог «витре кожну сльозу з [наших] очей, і вже не буде ні смерті, ні жалоби, ні голосіння, ні болю».

РОЗПОВІДЬ ДЕРРІКА

Я з теплотою пригадую, як ходив з татом на рибалку і в гори. Тато дуже любив гори.

У тата було хворе серце. Пам’ятаю, як я ще зовсім малий раз чи два приходив до нього в лікарню. Тоді я не розумів, наскільки серйозна його хвороба. Коли мені було дев’ять, тата не стало.

Після його смерті я безупинно плакав. Здавалося, що я задихаюсь, ні з ким не хотілося говорити. Мені ще ніколи не було так погано, життя ніби зупинилося. Хлопці і дівчата, з якими я належав до молодіжної групи однієї церкви, спочатку підтримували мене, але це тривало недовго. В церкві мені часто казали:  «Просто прийшов його час», «Бог забрав його до себе» або «Твій тато зараз на небі». Ці слова ніколи мене не потішали, а що каже Біблія про смерть, я не знав.

Моя мама почала вивчати Біблію зі Свідками Єгови, і згодом ми з братом приєдналися до неї. З Біблії ми дізналися правду про те, в якому стані перебувають померлі. Нас також дуже потішила Божа обіцянка воскресити людей, які заснули смертним сном (Івана 5:28, 29). Але найбільше мене підтримали слова з Ісаї 41:10. Там міститься таке запевнення Бога: «Не бійся, бо я з тобою. Не тривожся, бо я — твій Бог. Зміцню я тебе й допоможу тобі». Я знав, що Єгова завжди поруч, і це допомагало мені в той складний період і допомагає досі.

РОЗПОВІДЬ ДЖІННІ

Мама померла від раку, коли я мала сім років. Того дня все було мов у тумані. Я пам’ятаю, що мама померла вдома і що там були дідусь з бабусею. Пам’ятаю, що всі були спокійні і що на обід ми їли омлет. Я розуміла, що життя вже ніколи не буде таким, як раніше.

У той момент, як і впродовж наступних років, я вважала, що маю бути сильною заради молодшої сестрички, тому приховувала свої емоції. Звичка тримати гіркі почуття в собі залишилась у мене донині, а це недобре.

Я дуже вдячна одновірцям зі свого збору за любов і підтримку. Хоча тоді ми тільки почали ходити на зібрання в Зал Царства, вони огорнули нас турботою так, ніби ми вже роками були однією сім’єю. Впродовж року татові, напевно, жодного разу не довелося готувати обід, адже хтось зі збору завжди залишав нам його біля дверей.

Моїм улюбленим уривком з Біблії є Псалом 25:16, 17. Там сказано: «Боже, зглянься наді мною, вияви мені ласку, бо я самотній і безпомічний. Муки серця мого помножились, визволь мене від моїх страждань». Я знаю, що, навіть коли мені дуже сумно, я не сама. Бог завжди поруч. Біблія дала мені силу жити далі і думати про хороше, як-от про майбутнє воскресіння. Я з нетерпінням чекаю раю. Тоді я знову буду разом зі своєю мамою і в неї буде досконале здоров’я (2 Петра 3:13).

Біблія несе потіху усім, хто втратив близьку людину. Більше про це ти дізнаєшся з брошури «Коли помирає той, кого ви любите». Її можна безкоштовно завантажити на сайті www.isa4310.com. Дивись ПУБЛІКАЦІЇ > КНИЖКИ І БРОШУРИ.