Перша книга Самуїла 30:1—31
30 На третій день Давид зі своїми людьми прийшов до Цикла́га.+ Тим часом амаликітя́ни+ вчинили набіг на південні землі* й на Цикла́г. Вони напали на місто і спалили його,
2 а жінок+ та всіх, хто був у ньому,— від малого до великого — захопили в полон. Вони нікого не вбили, але забрали всіх із собою і пішли своєю дорогою.
3 Коли Давид і його люди прийшли до міста, то побачили, що воно спалене, а їхні дружини, сини та доньки забрані в полон.
4 Давид та його люди голосно заплакали. Вони голосили, поки вже не стало сил плакати.
5 У полон забрали також двох дружин Давида, єзреїльтя́нку Ахіноа́м та Авігаї́л, вдову кармеля́нина Нава́ла.+
6 Усім людям* Давида було дуже гірко через те, що вони втратили синів та дочок. Вони почали говорити про те, щоб каменувати Давида, і це дуже його пригнітило. Але він зміцнився завдяки Єгові, своєму Богу.+
7 Тоді Давид сказав священику Евіата́ру,+ синові Ахімеле́ха: «Прошу тебе, принеси ефо́д».+ Тож Евіата́р приніс йому ефо́д.
8 Давид запитав Єгову:+ «Чи погнатися мені за цими грабіжниками? Чи я наздожену їх?» На це Бог відповів: «Женися за ними. Ти обов’язково наздоженеш їх і врятуєш усіх з полону».+
9 Давид і 600 чоловіків,+ які були з ним, відразу ж кинулися в погоню. Коли вони прийшли у долину* Бесо́р, то лишили там частину людей.
10 Давид і 400 чоловіків продовжили погоню, а 200 чоловіків, які сильно втомились і не могли перейти долину*, залишились.+
11 У полі вони знайшли одного єгиптянина і привели його до Давида. Вони дали йому їжі та води,
12 а також шматок пресованих фіг і два круги пресованих родзинок. Коли цей чоловік поїв, до нього повернулися сили*, бо він нічого не їв і не пив три дні і три ночі.
13 Давид запитав його: «Чий ти і звідки?» Той відповів: «Я єгиптянин, раб одного амаликітя́нина, але три дні тому я захворів, і мій пан кинув мене.
14 Ми напали на південь* краю керетя́н,+ на землю, яка належить Юді, і на південь* Кале́ва,+ а Цикла́г спалили вогнем».
15 Давид сказав: «Чи ти відведеш мене до цих грабіжників?» Той відповів: «Якщо ти поклянешся Богом, що не вб’єш мене і не віддаси в руки мого пана, то я відведу тебе».
16 І він відвів його до амаликітя́н, а вони, розсіявшись по всьому тому краю, їли, пили та святкували, бо захопили велику здобич у землях філісти́млян і Юди.
17 Давид вигубив їх усіх, вбиваючи від світанку до вечора. Ніхто не врятувався,+ окрім 400 чоловіків, які втекли на верблюдах.
18 Давид повернув усе, що забрали амаликітя́ни,+ і врятував двох своїх дружин.
19 Нічого в них не пропало — ні з найдрібнішого, ні з найбільшого. Вони повернули своїх синів і дочок, а також здобич.+ Давид повернув усе, що забрали амаликітя́ни.
20 Він забрав усю дрібну та велику худобу, і люди погнали її перед своєю худобою. Вони казали: «Це здобич Давида».
21 Після того Давид повернувся до тих 200 чоловіків, які через сильну втому не змогли піти з ним і залишилися в долині* Бесо́р.+ Вони вийшли назустріч Давиду і людям, які були з ним. Підійшовши до них, Давид привітався.
22 Але злі і нікчемні люди з-поміж тих, хто ходив з Давидом, сказали: «Вони не пішли з нами, тому не дамо їм нічого зі здобичі, яку ми повернули. Нехай забирають своїх дружин і синів та йдуть собі».
23 Давид же відповів: «Брати, не робіть так з тим, що дав нам Єгова. Він захистив нас і віддав у наші руки грабіжників, які напали на нас.+
24 Хіба вас хтось послухається? Частка того, хто ходив у бій, буде такою самою, як і частка того, хто залишався з речами.+ Всі отримають свою частку».+
25 Відтоді це стало для Ізра́їля постановою і правилом, що діє аж досі.
26 Повернувшись у Цикла́г, Давид послав частину здобичі старійшинам Юди, які були його друзями, і сказав: «Це вам подарунок* зі здобичі, яку ми забрали у ворогів Єгови».
27 Давид послав подарунки тим, хто був у Бете́лі,+ у Рамо́ті, що в Неге́ві*, в Яттı́рі,+
28 Арое́рі, Сіфмо́ті, Ештемо́а,+
29 в Раха́лі, у містах єрахмеї́лівців,+ у містах кенея́н,+
30 у Хо́рмі,+ Бораша́ні, Ата́ху,
31 у Хевро́ні+ і в усіх місцях, де він часто бував зі своїми людьми.
Примітки
^ Або «Неге́в».
^ Або «душам усіх людей».
^ Букв. «дух».
^ Або «Неге́в».
^ Або «Неге́в».
^ Букв. «благословення».
^ Або «на півдні».