Книга Даниїла 3:1—30
3 Якось цар Навуходоно́сор зробив золоту статую*, 60 ліктів* заввишки та 6 ліктів* завширшки, і поставив її на рівнині Дура́ у провінції* Вавилон.
2 Потім він наказав скликати сатрапів, наглядачів, намісників, радників, скарбників, суддів, судових урядників та всіх управителів провінцій*, аби вони прийшли на урочисте відкриття статуї, яку він поставив.
3 Тоді сатрапи, наглядачі, намісники, радники, скарбники, судді, судові урядники та всі управителі провінцій* зібралися на урочисте відкриття статуї, яку поставив цар Навуходоно́сор, і стали перед нею.
4 І закричав оповісник на весь голос: «Вам, люди усіх народів, націй і мов, наказано:
5 як тільки почуєте звук рога, сопілки, цитри, арфи, ліри, волинки та всіляких інших музичних інструментів, то маєте впасти й поклонитися золотій статуї, яку поставив цар Навуходоно́сор.
6 А хто не впаде й не поклониться, тієї ж миті буде вкинений до палаючої печі».+
7 Тож як тільки люди всіх народів, націй і мов почули звук рога, сопілки, цитри, арфи, ліри та всіляких інших музичних інструментів, то впали й поклонилися золотій статуї, яку поставив цар Навуходоно́сор.
8 У той час декотрі халде́ї пішли до царя і донесли* на юдеїв.
9 Вони промовили до царя Навуходоно́сора: «Царю, живи вічно!
10 Ти, царю, видав наказ, що кожен, хто почує звук рога, сопілки, цитри, арфи, ліри, волинки та всіляких інших музичних інструментів, мусить упасти й поклонитися золотій статуї,
11 а хто не впаде й не поклониться, буде вкинений до палаючої печі.+
12 Але є кілька юдеїв, яких ти призначив управляти справами провінції* Вавилон,— Шадра́х, Меша́х і Аве́д-Не́го.+ Так от, ці чоловіки не зважають на тебе, царю, твоїм богам не служать і золотій статуї, яку ти поставив, не поклоняються».
13 Почувши це, Навуходоно́сор сильно розлютився і наказав привести Шадра́ха, Меша́ха і Аве́д-Не́го. Коли їх привели,
14 він запитав: «Чи це правда, що ви, Шадра́ху, Меша́ху і Аве́д-Не́го, богам моїм+ не служите і золотій статуї, яку я поставив, не поклоняєтесь?
15 Тож якщо тепер, почувши звук рога, сопілки, цитри, арфи, ліри, волинки та всіляких інших музичних інструментів, ви готові впасти й поклонитися статуї, яку я зробив, то добре. А якщо ви не поклонитеся, тієї ж миті вас укинуть до палаючої печі. І який бог зможе тоді врятувати вас з моєї руки?»+
16 На це Шадра́х, Меша́х і Аве́д-Не́го сказали царю: «О Навуходоно́соре, нам немає потреби тобі відповідати.
17 Якщо це станеться, то наш Бог, якому ми служимо, зможе врятувати нас з палаючої печі і визволити з твоєї руки, царю.+
18 Але якщо він і не визволить, то знай, царю, що твоїм богам ми не будемо служити і золотій статуї, яку ти поставив, не поклонимось!»+
19 Тоді Навуходоно́сор так розлютився на Шадра́ха, Меша́ха й Аве́д-Не́го, що аж змінився на обличчі*. Він наказав розпалити піч усемеро сильніше, ніж зазвичай,
20 і звелів кільком сильним воїнам зі свого війська зв’язати Шадра́ха, Меша́ха й Аве́д-Не́го, щоб укинути їх у палаючу піч.
21 І їх зв’язали — у верхньому й нижньому одязі та шапках, в усьому вбранні — та кинули до палаючої печі.
22 Оскільки ж царський наказ був грізний і піч була надзвичайно розжарена, то воїни, які вкидали Шадра́ха, Меша́ха й Аве́д-Не́го, загинули від вогню.
23 А ті троє чоловіків — Шадра́х, Меша́х і Аве́д-Не́го — упали зв’язані до палаючої печі.
24 Тоді цар Навуходоно́сор злякався і, швидко підвівшись, запитав своїх вищих урядників: «Хіба не трьох чоловіків ми вкинули зв’язаними у вогонь?» Ті відповіли йому: «Так, царю».
25 І він вигукнув: «Але я бачу чотирьох! Вони не зазнали жодної шкоди і вільно ходять посеред вогню, а четвертий схожий на сина богів!»
26 Навуходоно́сор підійшов до челюстів палаючої печі й гукнув: «Шадра́ху, Меша́ху та Аве́д-Не́го, слуги Всевишнього Бога!+ Вийдіть і підійдіть сюди!» Тож Шадра́х, Меша́х і Аве́д-Не́го вийшли з вогню.
27 І сатрапи, наглядачі, намісники й вищі царські урядники, які зібралися,+ побачили, що вогонь не завдав шкоди* тим чоловікам:+ жодна волосина у них на голові не обгоріла, з їхніми накидками нічого не сталося, і від них навіть димом не пахло.
28 Тоді Навуходоно́сор промовив: «Хай лине хвала Богу Шадра́ха, Меша́ха й Аве́д-Не́го,+ який послав свого ангела та врятував своїх слуг. Вони покладались на нього і не послухалися царського указу, бо готові були радше померти*, ніж служити й поклонятись будь-якому іншому богові, окрім свого Бога.+
29 Тому я видаю указ: якщо котрась людина з будь-якого народу, нації чи мови скаже щось зневажливе на Бога Шадра́ха, Меша́ха й Аве́д-Не́го, то її порубають на шматки, а дім її перетворять на громадський туалет*, бо немає іншого бога, який міг би рятувати так, як цей Бог».+
30 І цар дав вище становище* Шадра́ху, Меша́ху та Аве́д-Не́го у провінції* Вавилон.+
Примітки
^ Букв. «образ». Точна форма цього монумента невідома.
^ Прибл. 27 м. Див. додаток Б14.
^ Прибл. 2,7 м. Див. додаток Б14.
^ Або «підвідомчому окрузі».
^ Або «підвідомчих округів».
^ Або «підвідомчих округів».
^ Або «звели наклеп».
^ Або «підвідомчого округу».
^ Або «його ставлення до них повністю змінилося».
^ Або «не мав влади над».
^ Або «бо віддали свої тіла».
^ Або, можливо, «звалище сміття; купу гною».
^ Або «зробив, щоб добре велося».
^ Або «підвідомчому окрузі».