Буття 9:1—29

9  Бог поблагословив Ноя та його синів, кажучи: «Народжуйте дітей, розмножуйтесь і наповнюйте землю.+  Всі живі створіння на землі, всі летючі створіння в небі, все, що рухається по землі, та всі риби в морі будуть мати страх перед вами і лякатимуться вас; тепер вони віддані у ваші руки*.+  Я даю вам на їжу всіх живих тварин,+ так само як дав колись зелені рослини.+  Не їжте лише м’яса з кров’ю,+ яка є його життям*.+  Крім того, я притягатиму до відповідальності за вашу кров, ваше життя*. Кожне живе створіння я притягатиму до відповідальності, кожну людину — за життя її брата.+  Якщо хтось проллє кров людини, то і його кров буде пролита іншою людиною,+ адже Бог створив людину на свій образ.+  Ви ж народжуйте дітей і розмножуйтесь, наповнюйте землю і ставайте численними».+  Після того Бог сказав Ною та його синам:  «Я укладаю угоду з вами,+ вашим потомством 10  і з кожним живим створінням*, що з вами: з птахами, тваринами й усіма живими створіннями, які з вами, з усіма, що вийшли з ковчега,— з усіма живими створіннями на землі.+ 11  Отже, я укладаю з вами угоду: потоп більше ніколи не знищить усього живого* і більше ніколи потоп не зруйнує землі».+ 12  Потім Бог додав: «Ось знак моєї угоди з вами та з кожним живим створінням*, що з вами. Це угода для всіх майбутніх поколінь. 13  Я даю свою веселку в хмарі, і вона буде знаком угоди між мною і землею. 14  Коли я посилатиму на землю хмари, обов’язково з’являтиметься веселка. 15  І я неодмінно буду згадувати угоду, яку уклав з вами та всіляким живим створінням*, і потоп більше ніколи не знищить усього живого.+ 16  Коли у хмарі з’явиться веселка, я обов’язково побачу її та згадаю про вічну угоду між мною і всіляким живим створінням* на землі». 17  І Бог знову сказав Ною: «Це знак угоди, яку я укладаю з усім живим на землі».+ 18  Разом з Ноєм з ковчега вийшли його сини — Сим, Хам і Яфе́т.+ Згодом у Ха́ма народився Ханаа́н.+ 19  Тож у Ноя було три сини; від них походять всі люди, які зрештою заселили землю.+ 20  Ной став рільником і насадив виноградник. 21  Одного разу, випивши вина, він сп’янів і роздягнувся догола у своєму наметі. 22  А Хам, батько Ханаа́на, побачив наготу свого батька і, вийшовши, розказав про це своїм двом братам. 23  Тоді Сим і Яфе́т взяли на плечі одяг і, обернувшись спинами, ввійшли у намет та прикрили наготу батька. Вони не бачили його наготи, бо відвернули свої обличчя. 24  Коли ж Ной, витверезившись, прокинувся і дізнався, що́ зробив його наймолодший син, 25  то сказав: «Нехай буде про́клятий Ханаа́н!+ Хай він стане найменшим рабом для своїх братів».+ 26  А потім він додав: «Хай лине хвала Єгові, Си́мовому Богу! Ханаа́н же нехай стане рабом Си́ма*.+ 27  Нехай Бог поширить володіння Яфе́таі хай Яфе́т замешкає в Си́мових наметах. Ханаа́н же нехай стане рабом і йому». 28  Після потопу Ной прожив ще 350 років.+ 29  Тож, проживши загалом 950 років, Ной помер.

Примітки

Або «у вашу владу».
Або «душею».
Або «за кров ваших душ».
Або «душею».
Букв. «усього тіла».
Або «душею».
Або «кожною живою душею з-поміж усього тіла».
Або «кожною живою душею з-поміж усього тіла».
Букв. «його рабом».

Коментарі

Медіафайли