Перейти до матеріалу

Яке значення має 1914 рік у біблійній хронології?

Яке значення має 1914 рік у біблійній хронології?

Біблійна відповідь

 Згідно з біблійною хронологією, у 1914 році в небі було встановлене Боже Царство. Це видно з пророцтва, записаного в 4-му розділі біблійної книги Даниїла.

 Загальний огляд пророцтва. Бог послав царю Навуходоносору пророчий сон про величезне дерево, яке було зрубане. Пню дерева не давали пускати молоді пагони упродовж «семи часів». Потім дерево мало почати рости знову (Даниїла 3:314:7—13).

 Перше сповнення пророцтва. Велике дерево символізувало самого царя Навуходоносора (Даниїла 4:17—19). Образно кажучи, він був зрубаний, коли на сім років збожеволів і втратив престол (Даниїла 4:22). Коли Бог повернув йому розум, Навуходоносор знову зацарював, а також визнав Боже правління (Даниїла 4:31—33).

 Докази того, що пророцтво мало сповнитися в більшому масштабі. Ось як Біблія описує головну мету цього пророцтва: «Пізнають живі, що над людським царством панує Всевишній, і кому схоче, дає його, і низького з людей ставить над ним» (Даниїла 4:14). Чи був гордий Навуходоносор тим, кого Бог зрештою мав поставити над людським царством? Ні, адже раніше Бог послав Навуходоносору пророчий сон, в якому було показано, що тим передреченим правителем не буде ані він, ані будь-який інший політичний керівник. Як показав сон, «царство, що навіки не зруйнується», мало бути встановлене самим Богом (Даниїла 2:31—44).

 Задовго до цього Бог встановив царство, яке представляло його владу на землі,— стародавній Ізраїль. Оскільки правителі того царства не виявляли відданості Богові, він дозволив, щоб воно стало «руїною». Але Бог передрік, що дасть владу «Тому, Хто має право» (Єзекіїля 21:30—32). Біблія показує, що право на владу у вищезгаданому царстві, яке не зруйнується, має Ісус Христос (Луки 1:30—33). На відміну від Навуходоносора, Ісус є смиренним (Матвія 11:29).

 Що символізує дерево з 4-го розділу книги Даниїла? Дерева в Біблії часто є символами правління (Єзекіїля 17:22—24; 31:2—5). Якщо говорити про сповнення в більшому масштабі пророцтва з 4-го розділу книги Даниїла, то величезне дерево символізує Боже правління.

 Що означає те, що дерево було зрубане? Зрубання дерева вказувало на те, що правління Навуходоносора тимчасово припиниться. Так само і правління Бога на землі мало на деякий час припинитися. Це сталося, коли Навуходоносор зруйнував Єрусалим, де ізраїльські царі, як представники самого Бога, сиділи «на Господньому троні» (1 Хронік 29:23).

 Що символізують «сім часів»? «Сім часів» — це період, протягом якого Бог дозволив народам правити над землею і в який не існувало жодного встановленого ним царства. «Сім часів» почалися в жовтні 607 року до н. е., коли, за біблійною хронологією, вавилоняни зруйнували Єрусалим a (2 Царів 25:1, 8—10).

 Як довго мали тривати «сім часів»? Вони не могли тривати лише сім років, як у випадку з Навуходоносором. Такий висновок можна зробити, якщо взяти до уваги слова Ісуса з Луки 21:24. Він сказав: «Народи топтатимуть Єрусалим [який є символом Божого правління], аж поки закінчаться визначені часи для народів». «Визначені часи для народів», протягом яких Бог дозволяв народам «топтати» його правління,— це той самий період, що й «сім часів» з 4-го розділу книги Даниїла. Отже, «сім часів» ще тривали, коли Ісус був на землі.

 За допомогою Біблії можна визначити, скільки тривали згадані в пророцтві «сім часів». У ній згадується, що три з половиною «часи» дорівнюють 1260 дням (Об’явлення 12:6, 14). Тож «сім часів» становлять вдвічі більше число днів, тобто 2520 днів. Якщо взяти до уваги правило «один день за один рік», котре стосується пророцтв, то 2520 днів дорівнюють 2520 рокам. Отже, «сім часів», тобто 2520 років, мали закінчитись у жовтні 1914 року (Числа 14:34; Єзекіїля 4:6).

a Більше інформації про те, що Єрусалим було зруйновано саме 607 року до н. е., можна знайти у статті «Коли був знищений стародавній Єрусалим? Частина перша» у номері «Вартової башти» за 1 жовтня 2011 року, сторінки 26—31, і у статті «Коли був знищений стародавній Єрусалим? Частина друга» у номері «Вартової башти» за 1 листопада 2011 року, сторінки 22—28.